Вивчаємо українську мову та літературу
сайт викладача Вищого професійного гірничо-будівельного училища
ОВЧАР АЛЬОНИ
Складні випадки дієслівного керування
Особливість українських дієслів полягає в тому, що вони вимагають постановки залежних від них іменників у певному відмінку:
Р. відм.: вживати заходів, припускатися помилки, завдавати шкоди (болю, удару), зазнавати горя (поразки, розчарування, невдачі), навчати(ся) іноземної мови, позбавляти прав.
Д. відм.: дякувати матері, шкодити здоров’ю, повідомити директорові школи, давати відсіч ворогові, запобігати руйнуванню, вибачте мені.
З. відм.: хворіти на грип, опанувати спеціальність (мову), освоїти нову техніку, наражатися на небезпеку, допускати неточність, не зважати на втому, виявляти зацікавленість, виправдовувати довіру.
О. відм.: читати (спілкуватися, говорити, оволодіти) українською мовою, повідомляти телефоном, їхати тролейбусом, зволікати з відповіддю, змилостивитися над сиротою.
Складні випадки іменного керування
Іменники, утворені від дієслів, вимагають постановки керованого слова у певному відмінку:
Р. відм.: опанування мови, освоєння спеціальності, попередження аварій;
Д. відм.: запобігання злочинним діям;
О. відм.: оволодіння знаннями, викладання предметів ведеться рідною мовою;
іменник пам’ятник вимагає Д. відм.: пам’ятникШевченку, па-м’ятник загиблим воїнам.
Керування може бути ускладнене прийменниками:
для: заходи для поліпшення умов праці; курси для вивчення англійської мови; група для складання проекту;
з: лекції з правознавства, був відсутній з поважної причини, з примусу, з радості, чемпіон з шахів;
за: сценарій за твором, за браком часу, за власним бажанням, молодший за брата, медик за освітою, за звітний період, за прикладом, плисти за течією, туга за батьківщиною;
по: черговий по району, наказ по школі, по гривні за штуку, колега по роботі;
у: прийти у справі, заходь у вихідні;
на: на замовлення, на вимогу, на прохання, стати на захист, зосереджений на роботі, спрямований на успіх.
Деякі прикметники вимагають постановки керованого слова у певному відмінку:
Р. відм.: свідомий своєї ролі, здібний до вивчення мов, характерний для учня;
Д. відм.: притаманний художникові, властивий авторові;
З. відм.: хворий на грип, багатий на ідеї, високий на зріст, здатний на самопожертву.
Складні випадки узгодження присудка з підметом
При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:
Дієслово-присудок ставиться в однині
Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:
Більшість голосувала проти.
Частина натовпу відійшла.
Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:
Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:
Більшість студентства підтримала цей захід.
Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:
Вже минуло з того часу три довгі роки.
Дієслово-присудок ставиться у множині
Якщо підмет виражений кількісним числівником:
Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:
Більшість студентів добре вчаться. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочиваючих готуються до від’їзду.
ТИПОВІ ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ПРИЙМЕННИКІВ
Досить численними є порушення норм уживання похідних прийменників сучасної української літературної мови: передавання їх кальками відповідних похідних прийменників російської мови, використання їх з неправильними формами іменників.
Варто пам’ятати про таку особливість української мови, як позиційні чергування прийменників у, в, з, із, зі (зо), пов’язані з милозвучністю. У цих чергуваннях голосний звук у та звукосполучення із, зі (зо)вживаються для уникнення збігу важких для вимови приголосних, а приголосні в, з – для уникнення збігу голосних. При цьому пріоритетним є усунення збігу голосних.
Прийменник у вживається:
1. Між приголосними: узяв у хлопця, пішов у кіно.
2. Перед приголосними на початку речення: У кімнаті тихо.
3. Після паузи (розділового знака) перед приголосним: Дитина – у плач.
4. Між голосним і приголосним та завжди перед в, ф, льв, св, тв, хв тощо: виглянув у вікно; у хвилини тривоги; зайшла у своїй справі.
Прийменник в уживається:
1. Між голосними: прийшла в оточенні; бачила в озері.
2. Перед голосним на початку речення: В іншій ситуації. В озері купатися краще.
3. Після голосного перед приголосним (крім в, ф, льв, св, хв та ін.): зайшли в ліс; але: побачила у вікно.
Уживання прийменників з, із, зі (зо)
1. З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення.
2. З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже приїхати; наш керівник – з Херсона; але: вийшов зі школи.
3. Із уживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя.
4. Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи.
5. Зо (фонетичний варіант зі) вживається з числівниками два, три та займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.
Через посередництво російської мови великої сили набули конструкції з прийменником по. Серед них можна виділити такі, що виражають порівняно нові відношення: виступ по центральному телебаченню, проректор з навчальної роботи та ін. Однак велику групу становлять конструкції, у яких прийменник позамінили інші українські прийменники (а часто необхідно вживати взагалі безприйменникові вислови). Нижче наводимо фрази, що ілюструють найтиповіші відхилення у вживанні прийменника по.
Неправильно Правильно
Незадовільно проводились роботи по підготовці техніки Незадовільно підготовлена техніка
Спекотні місяці безжалісно вдарили по деревцях Спека безжалісно знищила деревця
Поговорити по душам Поговорити відверто, щиро
По одержанні диплома Одержавши диплом
По виконанні завдання Виконавши завдання
Перевантаження прийменником по призводить до штампованості мови.
Прийменник по функціонує в українській та російській мовах, однак у російській мові це один з найуніверсальніших прийменників і конструкції з ним виражають велику кількість найрізноманітніших відношень.
В українській мові прийменник по вживають з іменниками, займенниками, числівниками; конструкції з ним виражають такі відношення:
а) часові: по обіді, маю відпустку по 15 березня, приїду по святах (іноді можна замінити іменником у родовому відмінку з прийменником після – після свят);
б) об’єктні: погладив по голівці, по коліна у воді;
в) мети: пішов по воду, пішла по гриби (і за грибами), поїхав по рибу;
г) кількісні відношення: по 25 осіб у групі; працює по10 годин на добу;
д) найчастіше вживаємо цей прийменник на позначення просторових відношень: по садочку ходжу, по діброві вітер віє.
Варто пам’ятати, що конструкції прийменник + віддієслівний іменник на – ння (– ття) не характерні для сучасної української літературної мови. Потребу обмежувати вжиток віддієслівних іменників в українській мові обґрунтували ще мовознавці Розстріляного Відродження, зокрема О. Курило, С. Смеречанський, О. Синявський. Замість віддієслівних іменників слід уживати дієприслівникові звороти, конструкції з особовими формами та неозначеною формою дієслова.